«Європейська концепція Східного Партнерства — це як секс без вагітності» – Ян Пєкло

Конгрес культури Східного Партнерства, що в цьому році вперше переїхав з Любліна до Львова, зібрав у столиці Галичини людей різних сфер та поглядів. Доказом цьому стала панельна дискусія на тему: «Східне партнерство: декларації та практика». Учасники дискусії не соромилися вказувати на проблеми партнерства, його найбільші недоліки, а також шукали в його складовій культурний аспект.

Свої думки про політику «Східного партнерства», а також його культурну і просвітницьку місії озвучили: журналіст, медіа-експерт, письменник Ян Пєкло, науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко та громадський активіст, керівник проектів з розвитку громадянського суспільства у Білорусі Леонід Калітенія, модератором дискусії був Кшиштоф Бобінський.

Критика на адресу ініціативи від головного доповідача панельної дискусії Олександра Сушка здивувала присутніх в аудиторії слухачів, і водночас підвищила їхню зацікавленість розмовою.

Головна проблема «Східного партнерства» за версією О.Сушка виникла ще при створенні цієї ініціативи. Справа в тому, що тоді, у 2009, в ядро «Східного партнерства» політики, які його створили, забули включити культуру як таку.

«Тому сьогодні сильного культурного виміру в політиці Східного партнерства немає, а якщо бути точнішим, то її там взагалі не було»,— каже О.Сушко.

Крім того, як зазначає науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва, коли створювалось «Східне партнерство» Європейський союз ще не міг сформувати своє бачення Східної Європи, а тим паче конкретно цих шести країн: України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.

«Коли створювалось «Східне партнерство» то ЄС був зайнятий своїми справами, а ці шість країн, що увійшли до ініціативи, були зайняті своїми реаліями», — додає Олександр Сушко.

Тому зараз за словами О.Сушка «Східне партнерство» це чистий аркуш, на якому не має приреченості на успіх чи провал.

«Сьогодні саме Конгрес культури має, щось намалювати на цьому чистому аркуші. Також конгрес має нарешті вийти за межі трикутника Україна-Польща-Білорусь і залучати до своєї роботи і інші країни», — каже О. Сушко.

На проблеми проекту «Східного партнерства» вказав і білоруський громадський активіст Леонід Калітенія. Він зазначив, що більшість цінностей, які зараз несе ініціатива — старі і неефективні, а також виділив в роботі партнерства дві основні проблеми:

«Перша проблема полягає в тому, що ми до сьогоднішнього дня не знаємо, як користуватися «Східним партнерством». Друга, що за шість років його роботи ми досі не знаємо, як нам об’єднати цих шість країн», — зазначив Л. Калітенія.

Свою ложку меду до бочки з дьогтем «Східного партнерства» вніс Ян Пєкло. Польський журналіст та письменник по-філософськи підійшов до питання культури в Східному партнерстві заявивши, що коли ми говоримо про культуру в партнерстві, то тією культурою є ми самі.

Ян Пєкло має власні визначення культури. Одне для християн, а інше для агностиків. Для перших (за Пєклом) культура — це душа, без якої ми були б мертвими. Для других культура — це людяність, без якої ми перетворюємося на тварин.

Але, як розповідає Ян Пєкло окрім культури існує також поняття антикультури:

«Антикультура це культура ненависті. Антикультура також базується на певних цінностях, проте, ці цінності абсолютно протилежні цінностям культури. Європа сьогодні знаходиться між двома системами антикультур: Ісламською державою (ІД — наймогутнішою терористичною організацією у світі, — С.Д ) та путінською Росією», — каже Ян Пєкло.

Варто також зазначити, що він у своєму виступі не заперечував тверджень, які висунули у бік «Східного партнерства» О. Сушко та Леонід Калітенія. Навпаки польський журналіст ще більш метафорично підійшов до  визначення європейської концепції партнерства.

«Ця концепція — все одно, що займатися сексом, не вагітніючи. Ми з одного боку кажемо, що маємо що запропонувати цим шести країнам, а з другого боку не даємо жодних обіцянок, що врешті-решт ці країни стануть членами ЄС», — підсумував Ян Пєкло.

У межах тематичної панелі «Криза європейських цінностей» заплановано ще дві панельні дискусії : «Європейські цінності» між символами та реальністю», а також «Європейські цінності» в українському та пострадянському контекстах.  Усі дискусії відбуваються в головному корпусі ЛНУ ім. Івана Франка.

Текст: Святослав Драбчук